Кокаин FishScale Злынка

Але,, наркоманы и наркотики, приветствую вас с самой темной стороны города! Я просто не могу уложиться в слова, чтобы описать вам, что мне приключилось. Ну такое, история, просто как закладка в мозгу, которая заставляет все остальное отвиснуть. В один прекрасный день, когда мои ломки достигли пика, я понял, что нужно что-то срочное делать. Это был мой мостик к сумасшествию, и я понимал, что без аптечки никак не обойдется. Я был готов сделать все, чтобы сняться с этой мерзкой зависимости. Началось все с того, что я связался с одним типом, который предложил мне закладки на небольшую сумму. Он знал, что я отказываюсь от всего, что не мощнее спидов, ну такое, мое тело уже акклиматизировалось к этому. Так что я был весьма сомнительно настроен. Встреча была назначена на задворках города, в таком месте, где даже крысы не осмелялись ходить. Но это мне было все равно, мне было нужно только одно - отвиснуть от этой наркотической агонии. Когда я пришел на место, этот тип уже там ждал меня. Он выглядел как наркоман по умолчанию - весь в поту, со сломанным носом и с приступающими судорогами. Было ясно, что он и сам постоянно клинит. Но это мне было все равно, я был готов на все ради своей очередной дозы. Он достал из своего кармана пакет с кокаином и я моментально понял, что это мое спасение. Я заплатил ему все, что у меня было, и он предупредил меня, чтобы я аккуратнее отвисал. После этого он исчез в тени, оставив меня одного с этой маленькой белой смертью. Я был на грани сумасшествия, и отвиснуть от этого чувства уже было невозможно. Я быстро почувствовал, как эта вещество распространяется через мою кровь, заставляя меня забыть о реальности. Клинило, как никогда раньше. Мой мозг превратился в настоящую аркаду, где реальность и галлюцинации смешались в одно целое. Звери из зоопарка начали разговаривать со мной, и я их понимал. Но не просто разговаривал, а общался с ними на их языке. Это было просто невероятное ощущение - наркотический экстаз, из которого я не хотел вырываться. Пока я был в своем наркотическом трансе, я забыл о своих ломках. Они отступили, и я начал чувствовать себя свободным от этого мучительного состояния. Но, как только эффект начал спадать, я понял, что возвращение к реальности будет еще более болезненным. Я вернулся в свою полупустую квартиру и лег на кровать, пытаясь понять, что со мной произошло. Меня поглотила глубокая тоска, и я не знал, как с этим бороться. Так что, парни, если вы слышите это, не связывайтесь с наркотиками. Но если вы все-таки решите пойти по этому пути, будьте готовы отвиснуть и потерять все, что вы цените.

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!